вишколювати

ВИШКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКОЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.

Ретельно навчати чого-небудь, прищеплювати певні навички, привчати до дисципліни і т. ін.

Полковник так мене ганяв по всіх дисциплінах, так вишколював на торпедних апаратах і грів на бойових катерах у морі, що мені вгору ніколи було глянути (В. Кучер);

М. Кропивницький виховував і вишколював цілі кадри акторів (з мемуарної літ.);

Як і раніше, майже щовечора збирався наш оркестр. Іван Маркович так його вишколив, що ми вже грали не гірше якогось маленького професіонального оркестру (Ю. Збанацький);

– Я з вами ще побесідую. Сава Йосипович у школі вас не вишколив, так я спуску не дам... (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. вишколювати — вишко́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вишколювати — Виучувати, навчати, научати, учити; (військо) муштрувати.  Словник синонімів Караванського
3. вишколювати — -юю, -юєш, недок., вишколити, -лю, -лиш, док., перех. Ретельно навчати чогонебудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вишколювати — див. дресирувати  Словник синонімів Вусика
5. вишколювати — ВИШКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чого-небудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін. Він [М. Кропивницький] виховував і вишколював цілі кадри акторів (Збірник про Кроп.  Словник української мови в 11 томах