вишколювати
ВИШКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКОЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Ретельно навчати чого-небудь, прищеплювати певні навички, привчати до дисципліни і т. ін.
Полковник так мене ганяв по всіх дисциплінах, так вишколював на торпедних апаратах і грів на бойових катерах у морі, що мені вгору ніколи було глянути (В. Кучер);
М. Кропивницький виховував і вишколював цілі кадри акторів (з мемуарної літ.);
Як і раніше, майже щовечора збирався наш оркестр. Іван Маркович так його вишколив, що ми вже грали не гірше якогось маленького професіонального оркестру (Ю. Збанацький);
– Я з вами ще побесідую. Сава Йосипович у школі вас не вишколив, так я спуску не дам... (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишколювати — вишко́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вишколювати — Виучувати, навчати, научати, учити; (військо) муштрувати. Словник синонімів Караванського
- вишколювати — -юю, -юєш, недок., вишколити, -лю, -лиш, док., перех. Ретельно навчати чогонебудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишколювати — див. дресирувати Словник синонімів Вусика
- вишколювати — ВИШКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чого-небудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін. Він [М. Кропивницький] виховував і вишколював цілі кадри акторів (Збірник про Кроп. Словник української мови в 11 томах