вишневий
ВИШНЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ви́шня.
Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Т. Шевченко);
Загледіла – вишня в саду цвіте: “Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько!” (Марко Вовчок);
Я знайшов вишневу гілку і зробив собі сопілку (Ю. Рибчинський);
Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші з них [вишень], зривала, і там, де відривався хвостик, з'являлася червона кисло-солодка краплинка вишневого соку (А. Шиян);
// Вигот. із вишень (у 2 знач.).
Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Нечуй-Левицький).
2. Темно-червоний, кольору стиглої темної вишні.
У старшої невістки два очіпки, один блакитний, другий вишневий (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тендітна жінка підвела свої вишневі очі й хутко заговорила (М. Хвильовий);
Нове плаття вишневого кольору .. робило її ще привабливішою (О. Копиленко);
* Образно. Заспіваю твоє ім'я, Твоє тихе ім'я вишневе (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)