вишнево
ВИШНЕ́ВО.
Присл. до вишне́вий 2.
І знову, як тоді, покірнеє обличчя вишнево зацвіло під поглядом моїм... (В. Сосюра);
На воді вишнево темніє забуте сонячне проміння, на небо виходять перші зорі (М. Стельмах);
Сонце вишнево пiрнуло за степовим берегом (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)