вишнина
ВИШНИ́НА, и, ж.
1. Вишневе дерево.
Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? (П. Чубинський);
І тут щось хруснуло. Він одсунув ногу і побачив люльку з переломаним чубуком .. Чубук із сушеної вишнини, ще й міддю покільцьований (Григорій Тютюнник).
2. розм. Густа вишнева порість.
Поміж зеленою гущавиною колючих груш, плакучих верб, темно-зеленої вишнини біліли чепурні мазанки (Панас Мирний);
За будинком, у тісному міському подвір'ї, клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)