вишуканість
ВИ́ШУКАНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до ви́шуканий 2.
По вишуканості будови [осетинських казок] я не знаю таких других в світовій народній літературі (С. Васильченко);
Господар неприховано хизувався своїм аристократизмом та пишнотою і вишуканістю столу (Іван Ле);
У розміщенні картин .. була вишуканість, підказана, безумовно, вродженим почуттям естетики (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)