вишумуваний
ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е, розм.
Який вишумував.
Довкола й справді була чудова рання осінь, що п'янила, як давнє, вишумуване вино (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е, розм.
Який вишумував.
Довкола й справді була чудова рання осінь, що п'янила, як давнє, вишумуване вино (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)