вишумуваний

ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е. Який вишумував, вишумувався.

Довкола й справді була чудова рання осінь, що п’янила, як давнє, вишумуване вино (Сміл., Пов. і опов., 1949, 80).

Значення в інших словниках

1. вишумуваний — ви́шумуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вишумуваний — -а, -е. Який вишумував, вишумувався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишумуваний — ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е, розм. Який вишумував. Довкола й справді була чудова рання осінь, що п'янила, як давнє, вишумуване вино (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах