вищебетати
ВИ́ЩЕБЕТАТИ, бечу, бечеш, док., розм.
1. Проспівати щебечучи.
Запустити душу у пухкі землі .. І прислухатись, що вона скаже в тихім подиху вітру, в пісні жайворонка, що цілий день вищебече в золотих струнах сонця (М. Івченко).
2. що, перен. Щось сказати, повідомити щебечучи (у 2 знач.).
А ти звідкіля знаєш, що вчора було? То, певне, цей спудей виговорився... От який хитрий... Прикидався, буцімто спить, .. а все вищебетав, мов соловейко... (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)