вищебечувати
ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Щебетати, співати на всі лади (про птахів).
Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина).
2. перен., жарт. Говорити дзвінко, жваво (перев. про жінок і дітей).
І пішла Параска вищебечувати та розпитувати кума, де і як живе (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)