вияснений
ВИ́ЯСНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́яснити 1, 3.
У руці – серп, уже вияснений. І його полоще сонце (А. Головко);
Механізм токсичної дії іприту вияснений ще не до кінця (з наук. літ.);
// ви́яснено, безос. пред.
Максим обдумував, як саме внести у все це ясність. З чого б почати? Все одно ж їх уже заарештовано, значить, рано чи пізно все буде вияснено (І. Багряний);
Трактат укладався спішно і багато дечого в ньому ще не було продумано й вияснено (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)