вияснення
ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. виясня́ти, ви́яснити 1, 3, 4.
Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка);
Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Я. Качура);
Не чекаючи на Дарчине оправдання чи вияснення, почав [Мігалаке] сміятись сам до себе (Ірина Вільде);
Я не протестував, не робив розпачливих рухів, не вимагав більше вияснень (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)