вияснення —
ви́яснення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вияснення —
-я, с. Дія за знач. вияснити, виясняти (у 3, 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вияснення —
ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. виясня́ти, ви́яснити 1, 3, 4. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Я.
Словник української мови у 20 томах
вияснення —
ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́яснити, виясня́ти (в 3, 4 знач.). Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Л. Укр., V, 1956, 379); Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Кач., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
вияснення —
Вияснення, -ня с. Разъясненіе, поясненіе.
Словник української мови Грінченка