вияснення
ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́яснити, виясня́ти (в 3, 4 знач.).
Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Л. Укр., V, 1956, 379);
Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Кач., Вибр., 1953, 380);
Не чекаючи на Дарчине оправдання чи вияснення, почав [Мігалаке] сміятись сам до себе (Вільде, Б’є восьма, 1945, 82).
Словник української мови (СУМ-11)