1. Словник української мови в 11 томах

вияснення

ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́яснити, виясня́ти (в 3, 4 знач.).

Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Л. Укр., V, 1956, 379);

Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Кач., Вибр., 1953, 380);

Не чекаючи на Дарчине оправдання чи вияснення, почав [Мігалаке] сміятись сам до себе (Вільде, Б’є восьма, 1945, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вияснення — ви́яснення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вияснення — -я, с. Дія за знач. вияснити, виясняти (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вияснення — ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. виясня́ти, ви́яснити 1, 3, 4. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. вияснення — Ви́я́снення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вияснення — Вияснення, -ня с. Разъясненіе, поясненіе. Словник української мови Грінченка