вияснення
ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. виясня́ти, ви́яснити 1, 3, 4.
Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка);
Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Я. Качура);
Не чекаючи на Дарчине оправдання чи вияснення, почав [Мігалаке] сміятись сам до себе (Ірина Вільде);
Я не протестував, не робив розпачливих рухів, не вимагав більше вияснень (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вияснення — ви́яснення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вияснення — -я, с. Дія за знач. вияснити, виясняти (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вияснення — Ви́я́снення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вияснення — ВИ́ЯСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́яснити, виясня́ти (в 3, 4 знач.). Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Л. Укр., V, 1956, 379); Вияснення бойової обстановки забрало у Федоренка небагато часу (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- вияснення — Вияснення, -ня с. Разъясненіе, поясненіе. Словник української мови Грінченка