виїдений
ВИ́ЇДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́їсти 1, 2.
Знову знайшов біля Синяви свою худобину з виїденою серединою. І пішов тоді Тодір шукати вовка (М. Стельмах);
// ви́їдено, безос. пред.
Як побачили, що в млинця півбока виїдено, ще дужче заплакали (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)