Словник української мови у 20 томах

виїждження

ВИ́ЇЖДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́їздити.

Кінний спорт. На чемпіонаті світу з виїждження Олена Іваненко здобула третє місце (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виїждження — ви́їждження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. виїждження — -я, с. Дія за знач. виїздити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виїждження — Вид змагань з кінного спорту, які полягають у мистецтві управління конем на різних алюрах (видах руху коня), оцінюваних суддями, ск., кроком, клусом, галопом; повертання, затримка, зміна напрямку їзди і т.п. за наказом вершника.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. виїждження — ВИ́ЇЖДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́їздити.  Словник української мови в 11 томах