вколювання
ВКО́ЛЮВАННЯ (УКО́ЛЮВАННЯ), я, с.
Дія за знач. вко́лювати.
Значення температури вибраних акупунктурних точок під час вколювання їх голками в процесі терапевтичної процедури і після її закінчення виміряно у двох осіб (з наук. літ.);
Фельдшер виконує медичні маніпуляції, внутрішньовенні вколювання, ін'єкції, перев'язки тощо (з мови документів);
Мати може захистити дитину від вколювання вакцинаційної отрути (з газ.);
Спілкуючись на форумі в Інтернеті, можна і повчитись, і подискутувати, але й без шпильок та вколювання тут не обходиться (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)