Словник української мови у 20 томах

вкошувати

ВКО́ШУВАТИ (УКО́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОСИ́ТИ (ВКОСИ́ТИ), вко́шу, вко́сиш, док., що, чого.

Скошувати певну частину чого-небудь (трави, збіжжя і т. ін.).

За роботою зорів обов'язок вивести дітей в люди, .. бігом порати, вкошувати кролям, залізною коцюбкою вигрібати з кліток (Є. Пашковський);

Хлопці ходили ще до річки вкосити трави і носили її оберемками, щоб вистачило коням на ніч (І. Багряний);

Гукає [Чередниченко] з виглядом урочистим: – Люди, хліб дозрів! Жнива починаємо! Кому ж виявимо честь вкосити для першого снопа? (О. Гончар);

Неподалік від озера в густому березняку спорудили нашвидку кілька куренів, укосивши перестояної трави та нарубавши вільхових та березових патичок (Микита Чернявський);

* Образно. Удосвіта серп укосить Молоду зів'ялу отаву (М. Йогансен).

Словник української мови (СУМ-20)