вкрадатися
ВКРАДА́ТИСЯ (УКРАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКРА́СТИСЯ (УКРА́СТИСЯ), вкра́дуся, вкра́дешся, док., розм.
1. тільки 3 ос. Те саме, що закрада́тися 1.
Місцеві діалектизми вкрадалися до церковнослов'янських текстів непомітно і, як правило, всупереч бажанню писарів (з наук. літ.);
Вона любить, то й не чує, Що вкралося горе (Т. Шевченко);
А то вкралась козакові У серденько туга (П. Куліш);
Саїд подумав, що кореспондент записав це з тринадцятих вуст і тому вкралися неточності (Іван Ле);
* Образно. Легкі тіні вкрадаються проміж рожевий колір, борються з ним, повивають сизою поволокою .. горну далечінь (Олена Пчілка);
Крізь вікно до хоромини непомітно вкралися сині сутінки (В. Малик).
2. рідко. Крадучись, намагатися щось зробити.
І як не рвався малий Гордійко, не вкрадався побігти розпрощатися з Галинкою, не пощастило йому (Є. Кротевич);
– Завтра після зборів ми з тобою вкрадемся на найбільший став, де й півпудові коропи вигулюються (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)