вкрадатися
ВКРАДА́ТИСЯ (УКРАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКРА́СТИСЯ (УКРА́СТИСЯ), вкраду́ся, вкраде́шся, док., рідко. Те саме, що закрада́тися 1.
Вона любить, то й не чує, Що вкралося горе (Шевч., І, 1951, 29);
Саїд подумав, що кореспондент записав це з тринадцятих вуст і тому вкралися неточності (Ле, Міжгір’я, 1953, 378);
// Крадучись, намагатися шось зробити.
І як не рвався малий Гордійко, не вкрадався побігти розпрощатися з Галинкою, не пощастило йому (Крот., Сини.., 1948, 20).
◊ Вкрада́тися (вкра́стися) в дові́р’я див. дові́р’я.
Словник української мови (СУМ-11)