вкрадатися

ВКРАДА́ТИСЯ (УКРАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКРА́СТИСЯ (УКРА́СТИСЯ), вкраду́ся, вкраде́шся, док., рідко. Те саме, що закрада́тися 1.

Вона любить, то й не чує, Що вкралося горе (Шевч., І, 1951, 29);

Саїд подумав, що кореспондент записав це з тринадцятих вуст і тому вкралися неточності (Ле, Міжгір’я, 1953, 378);

// Крадучись, намагатися шось зробити.

І як не рвався малий Гордійко, не вкрадався побігти розпрощатися з Галинкою, не пощастило йому (Крот., Сини.., 1948, 20).

Вкрада́тися (вкра́стися) в дові́р’я див. дові́р’я.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкрадатися — вкрада́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вкрадатися — (украдатися), -аюся, -аєшся, недок., вкрастися (украстися), вкрадуся, вкрадешся, док., рідко. Те саме, що закрадатися 1). || Крадучись, намагатися щось зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкрадатися — ВКРАДА́ТИСЯ (УКРАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКРА́СТИСЯ (УКРА́СТИСЯ), вкра́дуся, вкра́дешся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Те саме, що закрада́тися... Словник української мови у 20 томах
  4. вкрадатися — вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка. 1. Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Батуллі не Саїд. Фразеологічний словник української мови