Значення в інших словниках
-
вкусити —
вкуси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вкусити —
[ўкуситие] = укусити ўкушу, -усиеш; нак. -си, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
вкусити —
хоч про́ти ше́рсті гладь (не вку́сить). Дуже лагідний, податливий, спокійний. (Микита:) Розумний парубок (Семен)! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе (не вкусить)! (М. Кропивницький). (яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон.
Фразеологічний словник української мови
-
вкусити —
ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О.
Словник синонімів української мови