владнолюбний
ВЛАДНОЛЮ́БНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що владолю́бний.
Герман Кафка мав похмурий і владнолюбний характер, від якого страждали всі рідні (з навч. літ.);
Цар був дуже жорстокий і страшенно знущався з людей. Ця характеристика цілком відповідає владнолюбній та енергійній натурі чернігівського князя Ростислава (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)