владнолюбний

ВЛАДНОЛЮ́БНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що владолю́бний.

Герман Кафка мав похмурий і владнолюбний характер, від якого страждали всі рідні (з навч. літ.);

Цар був дуже жорстокий і страшенно знущався з людей. Ця характеристика цілком відповідає владнолюбній та енергійній натурі чернігівського князя Ростислава (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me