владність
ВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. вла́дний 1, 3–5.
– Аркадію, ти не зробиш цього! – прокидається владність у словах і постаті Лізи (М. Стельмах);
В голосі його таїлось, мабуть, щось більше, ніж владність (Ю. Бедзик);
Усі протиріччя й контрасти людей, як наприклад, владність і підлеглість, зневага й підлесливість, гордість і пониження .. – все це нам цілком чуже (В. Винниченко);
Коли треба, всіх зуміє [Чередниченко] підняти, змобілізує, заохотить, а кого – то й примусить своєю невідпорною владністю. І таки не посадить господарство на мілину (О. Гончар);
О, всемогутня пісня Орфея! Захоплена владністю тієї ходи Гіпатія заворожено слухала звуки небесної кіфари, забуваючи минулі катастрофи й руїни (О. Бердник);
Що стояло за тим полковниковим спокоєм, за тією владністю, я ще не знав (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)