1. Словник української мови у 20 томах

владність

ВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. вла́дний 1, 3–5.

– Аркадію, ти не зробиш цього! – прокидається владність у словах і постаті Лізи (М. Стельмах);

В голосі його таїлось, мабуть, щось більше, ніж владність (Ю. Бедзик);

Усі протиріччя й контрасти людей, як наприклад, владність і підлеглість, зневага й підлесливість, гордість і пониження .. – все це нам цілком чуже (В. Винниченко);

Коли треба, всіх зуміє [Чередниченко] підняти, змобілізує, заохотить, а кого – то й примусить своєю невідпорною владністю. І таки не посадить господарство на мілину (О. Гончар);

О, всемогутня пісня Орфея! Захоплена владністю тієї ходи Гіпатія заворожено слухала звуки небесної кіфари, забуваючи минулі катастрофи й руїни (О. Бердник);

Що стояло за тим полковниковим спокоєм, за тією владністю, я ще не знав (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владність — вла́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. владність — -ності, ж. Властивість за знач. владний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владність — ВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. вла́дний. Та в голосі його таїлось, мабуть, щось більше, ніж владність (Ю. Бедзик, Вогонь, 1960, 80); — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи (Стельмах, Хліб.., 1959, 294). Словник української мови в 11 томах