владолюб

ВЛАДОЛЮ́Б, а, ч.

Те саме, що владолю́бець.

– А дай нам владу, дай можливість панувати, командувати, і ти побачиш, як ми швиденько навчимось .. бути владолюбами (В. Винниченко);

Військові завжди недолюблювали чиновників, але владолюби, зрештою, загнуздували їх і робили слухняними (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me