владолюб
ВЛАДОЛЮ́Б, а, ч.
Те саме, що владолю́бець.
– А дай нам владу, дай можливість панувати, командувати, і ти побачиш, як ми швиденько навчимось .. бути владолюбами (В. Винниченко);
Військові завжди недолюблювали чиновників, але владолюби, зрештою, загнуздували їх і робили слухняними (Р. Андріяшик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me