владолюбний
ВЛАДОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Який любить владу (у 3 знач.).
Владолюбний пан обозний збирався .. одурити не тільки чужих, а й своїх (О. Ільченко);
Добрий і не владолюбний Орду відмовився від влади на користь Бату... (В. Малик);
// Який виражає любов до влади, рішучість.
Раптом з'явилася Марко Вовчок, Марія Марковичева, і її він збирався поставити на п'єдестал, та .. вийшло, що вона сама стала, не тільки для нього, для всіх, спокійно, без владолюбного, честолюбного запалу (О. Іваненко);
– Вітаю, товаришу начальник! – сказав Степашко. – Вдало вирішено: капітаном “Бригантини” саме й мусить бути така сувора особа. – Не лише сувора, а й владолюбна, – додала Ганна Остапівна (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)