власно
ВЛА́СНО¹ див. вла́сне.
ВЛА́СНО², присл.
1. Своїми силами, зусиллями і т. ін.
Для підтримки свого статусу українська еліта влаштовує своєрідні елітні шоу, нагородження своїх представників власно витвореними нагородами, присвоєння наукових звань та вчених ступенів (з наук. літ.);
В. Фолкнер додає до класичного американського об'єднання людини з природою ще й категорію часу, зробивши її основоположною у власній філософії і для власно створеної країни Йокнапатофа (з наук. літ.);
Суми податку на додану вартість з продажу цукру, виготовленого на давальницьких умовах з власно вирощеної цукросировини (буряку), до бюджету не перераховуються, а залишаються у власному розпорядженні (з мови документів).
2. Особисто, персонально.
І ось, упоравшись (цар сам власно щомісяця перевіряв своє добро), цей цар порішив обійти своє царство і своїми очима побачити, як живе його народ (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)