власниця
ВЛА́СНИЦЯ, і, ж.
Жін. до вла́сник 1.
Я був певен, що сумочку загубила власниця приємного голосу (М. Трублаїні);
Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його – достойною господинею дому (Ю. Смолич);
Матільда стала власницею величезного спадку (П. Загребельний);
Під ранок Дебогорій повернувся на Жилянську, проспав там півдня, потім зайшов до власниці будинку (Ю. Хорунжий);
Поки Гоца мила руки у ванні, я вивчав її кухонне начиння, проектуючи особливості кухні на її власницю (Л. Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)