Значення в інших словниках
-
власниця —
вла́сниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
власниця —
ВЛА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до вла́сник 1. Я був певен, що сумочку загубила власниця приємного голосу (М. Трублаїні); Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його – достойною господинею дому (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
власниця —
Вла́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
власниця —
ВЛА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до вла́сник 1. Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його — достойною господинею дому (Смолич, День.., 1950, 41); Я був певен, що сумочку загубила власниця приємного голосу (Трубл., III, 1956, 184).
Словник української мови в 11 томах