власниця

ВЛА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до вла́сник 1.

Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його — достойною господинею дому (Смолич, День.., 1950, 41);

Я був певен, що сумочку загубила власниця приємного голосу (Трубл., III, 1956, 184).

Значення в інших словниках

1. власниця — вла́сниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. власниця — -і. Жін. до власник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. власниця — ВЛА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до вла́сник 1. Я був певен, що сумочку загубила власниця приємного голосу (М. Трублаїні); Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його – достойною господинею дому (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. власниця — Вла́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)