власницький
ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. власникові (в 2 знач.).
Власницька психологія;
// Пов’язаний з приватною власністю.
Прогресивні сили радянського суспільства драматург [О. Корнійчук] показує завжди в їх переможній боротьбі проти.. того, що залишилось у свідомості людей від капіталістичного, власницького ладу (Іст. укр. літ., II, 1956, 555);
"97" [п’єса М. Куліша] — це конкретна, високохудожня розповідь про смертельну боротьбу двох непримиренних світів — старого власницького і нового колективістського (Мист., 1, 1963, 16).
Словник української мови (СУМ-11)