власноручно
ВЛАСНОРУ́ЧНО.
Присл. до власнору́чний.
Врешті переписую власноручно власні і не власні писання (Леся Українка);
У бою під Яссами знищив [Поліщук] власноручно шість ворожих танків (О. Гончар);
Поки писар грів біля вогню покляклі пальці, полковник власноручно написав подорожнього листа (Ю. Мушкетик);
Одружуючись, дівчина забирала з собою і скриню, яка символізувала працелюбність нареченої та її родини, оскільки все, що в ній було, виготовлялось власноручно (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)