власність
ВЛА́СНІСТЬ, ності, ж.
1. Майно, належне кому-, чому-небудь.
Се страшенна річ “недвижима” власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Леся Українка);
Філософ [Г. Сковорода] .. таким був бідним, що вся його власність вміщалася в три слова: костур, торбинка й флейта (П. Тичина);
Усе, що Жак знаходив у калитках паломників-богомольців, ставало його особистою власністю (М. Білкун);
Кожен щосили боронить свою власність, ніхто не хоче поділитися з іншим, помогти іншому, помігши тим самим і собі (П. Загребельний).
2. Належність чогось кому-, чому-небудь із правом користуватися, розпоряджатися, володіти.
На дворі вже було холодно, й вікна весь час були зачинені, бо ті, що під ними лежали, вважали ті вікна своєю власністю й не зважали ні на чиї благання, щоб відчинити вікна й впустити повітря (І. Багряний);
Худоба й сінокоси були власністю общини (Ю. Бедзик);
Денщик .. нізащо в світі не забував потягти в полон і речі свого пана. Вони ставали його власністю, і він оберігав їх, мов зіницю ока (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Вплив держави на фірму важко переоцінити, тому що вона регулює всі сторони її діяльності. Проте ступінь впливу залежить від того, яку форму власності має фірма (з наук. літ.).
Передава́ти / переда́ти у вла́сність див. передава́ти¹.
△ (1) Інтелектуа́льна вла́сність – продукт розумової діяльності, який є власністю окремої людини або колективу.
Інтелектуальна власність залишається правом установи, інституції, а це перешкоджає втіленню наукових розробок у життя (з наук.-попул. літ.);
Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (з мови документів);
(2) Колекти́вна вла́сність – власність кооперативів, акціонерних товариств, господарських асоціацій та інших колективних підприємств, що є юридичними особами.
Право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань (з наук. літ.);
(3) Пайова́ вла́сність – форма власності, яка становить частину доходів майна, інших цінностей, на які має право претендувати один з учасників спільної справи, колективних власників або спадкоємців.
Якщо підприємство було викуплене за рахунок особистих доходів його працівників, то утворюється пайова власність (з наук. літ.);
(4) Прива́тна вла́сність – форма власності, суб'єктом якої є окрема людина, сім'я або група людей.
Ніхто не може бути протиправно позбавленим права власності. Право приватної власності є непорушним (Конституція України).
Словник української мови (СУМ-20)