власність
ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИДБА́ННЯ (те, що ким-небудь придбане). — Книжка є моя свята власність (Ю. Яновський); Державна власність; Раніше селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насущий (М. Чабанівський); Усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Перша сказала: "Даю тобі ситую землю в обладу" (Леся Українка).
Словник синонімів української мови