власноручний

ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Особистий кінь Брянського теж був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (О. Гончар); Індивідуальна відповідальність за доручену справу; Персональна справа працівника; Персональний комп'ютер; Я завжди вміла відрізняти публіцистику від приватних справ (Леся Українка); В кінці (наукового листування я) ставив чорнилом свій особистий штамп, так званий власноручний підпис (В. Підмогильний). — Пор. вла́сний.

Значення в інших словниках

1. власноручний — власнору́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. власноручний — -а, -е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю власною рукою, власними руками. Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (М.  Словник української мови у 20 томах
4. власноручний — Власнору́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. власноручний — Власноручний, -а, -е Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.  Словник української мови Грінченка