власноручний
ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Особистий кінь Брянського теж був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (О. Гончар); Індивідуальна відповідальність за доручену справу; Персональна справа працівника; Персональний комп'ютер; Я завжди вміла відрізняти публіцистику від приватних справ (Леся Українка); В кінці (наукового листування я) ставив чорнилом свій особистий штамп, так званий власноручний підпис (В. Підмогильний). — Пор. вла́сний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- власноручний — власнору́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- власноручний — -а, -е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Великий тлумачний словник сучасної мови
- власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю власною рукою, власними руками. Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (М. Словник української мови у 20 томах
- власноручний — Власнору́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- власноручний — Власноручний, -а, -е Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63. Словник української мови Грінченка