1. Словник української мови у 20 томах

власноручний

ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е.

Виконаний, зроблений, написаний своєю власною рукою, власними руками.

Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (М. Коцюбинський);

Меншиков розгорнув один [аркуш], скинув трикутний капелюх перед власноручним підписом царським і пробіг очима письмо (Б. Лепкий);

Дитяча література повинна засобами яскравих художніх образів розкривати перед юним читачем радість власноручної праці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. власноручний — власнору́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. власноручний — -а, -е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. власноручний — ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Словник синонімів української мови
  4. власноручний — Власнору́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. власноручний — Власноручний, -а, -е Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63. Словник української мови Грінченка