1. Словник української мови в 11 томах

власноручний

ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками).

Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (Коцюб., III, 1956, 444);

Дитяча література повинна засобами яскравих художніх образів розкривати перед юним читачем.. радість власноручної праці (Літ. газ., 13.III 1959, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. власноручний — власнору́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. власноручний — -а, -е. Виконаний, зроблений, написаний своєю рукою (своїми руками). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. власноручний — ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ, а, е. Виконаний, зроблений, написаний своєю власною рукою, власними руками. Як я зрадів дуже, побачивши нарешті Ваше власноручне письмо, дорогий Володимире Михайловичу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. власноручний — ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис). Словник синонімів української мови
  5. власноручний — Власнору́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. власноручний — Власноручний, -а, -е Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63. Словник української мови Грінченка