Значення в інших словниках
-
власність —
(належне комусь майно) володіння, іст. помістя.
Словник синонімів Полюги
-
власність —
Вла́сність. Властивість. Єсли я зможу Вам надалі чим служити, яшми книгами або чим- небудь, то прошу, звертайтеся лиш домене, я з великою радістю сповню все, — а може я прецінь заїду раз вже в золоту Прагу...
Українська літературна мова на Буковині
-
власність —
Майно, скарб, маєтність, маєток, статок, фр. добро, зн. МАНАТКИ.
Словник синонімів Караванського
-
власність —
Права та обов’язки, пов’язані з власністю, розподіляють між індивідами та колективами можливості та повинності, щоб визначити, що станеться з “речами”, які є власністю.
Енциклопедія політичної думки
-
власність —
[влас(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
власність —
-ності, ж. 1》 Майно, належне кому-, чому-небудь. 2》 Належність чогось кому-, чому-небудь із правом розпоряджатися. Приватна власність. Пайова власність — частина доходів, майна, інших цінностей, на яку вправі претендувати один із учасників загальної справи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
власність —
ВЛА́СНІСТЬ, ності, ж. 1. Майно, належне кому-, чому-небудь. Се страшенна річ “недвижима” власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Леся Українка); Філософ [Г. Сковорода] ..
Словник української мови у 20 томах
-
власність —
(англ. рroperty) економічна категорія, що відображає право володіння, розпорядження та користування майном, яке належить одній чи кільком особам. Існує кілька форм в.: особиста –...
Економічний словник
-
власність —
див. надбання
Словник синонімів Вусика
-
власність —
ВЛАСНІСТЬ — максимально можливе розпоряджання предметами різного роду, встановлене звичаєвим чи писаним правом. Суб'єктами В. можуть бути окремі індивіди чи колективи; відповідно розрізняють індивідуальну (приватну і суспільну) та колективну...
Філософський енциклопедичний словник
-
власність —
ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИДБА́ННЯ (те, що ким-небудь придбане). — Книжка є моя свята власність (Ю.
Словник синонімів української мови
-
власність —
Вла́сність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
власність —
ВЛА́СНІСТЬ, ності, ж. 1. Майно, належне кому-, чому-небудь. Се страшенна річ "недвижима" власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Л. Укр., V, 1956, 199); Філософ [Г. Сковорода]..
Словник української мови в 11 томах
-
власність —
Власність, -ности ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини. О. 1861. X. 3.
Словник української мови Грінченка