вливати
ВЛИВА́ТИ¹ (УЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ, УЛЛЯ́ТИ), увіллю́, уві́ллє́ш і уллю́, уллє́ш, док., що, у що.
1. Лити що-небудь кудись, у середину чогось.
Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот (І. Котляревський);
Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров (Ю. Яновський);
Він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води (Григорій Тютюнник);
Сьогодні я чомусь не п'янію, хоч уже ввілляв у себе не один келих ризького бальзаму (В. Речмедін);
* Образно. Надходить смуток у плащі рудому І переслідує уперто й люто, Влива у спогади гірку отруту І не дає розрадити нікому (Ю. Винничук);
І в кожну пісню увіллю Весь жар, всю кров мою (О. Олесь);
В світовий процес творіння Влиймо всі духовні сили (М. Вороний).
2. перен. Викликати якесь почуття, настрій, вселяти думку.
Надія заспокоює серце, душу, вливає в серце радість із степовим повітрям (І. Нечуй-Левицький);
Тарас Шевченко вливав у серця своїх земляків віру в те, що настане такий час, коли оживуть степи, озера (П. Тичина);
Професор доктор Литвинов від всієї душі хотів добра Давидові. Він .. вливав у самісіньку душу свій найщиріший намір: – Слухайте, Давиде! Ви молодий. Вам ще треба жити... (І. Багряний);
Це – чарівна сопілка. Вона розгонить тугу й вливає силу в серце (Василь Шевчук);
Ся промова відразу влила в зібрання бадьорий, живий настрій (І. Франко).
3. перен. Поповнювати склад кого-, чого-небудь.
У травні 1687 року Голіцин зібрав двохсоттисячне військо, до якого влив і шістдесят тисяч козаків під проводом Самойловича (Г. Колісник);
Історія знає чимало прикладів, коли той чи той народ зникав номінальне [номінально], вливши свою кров у кров сильнішого (І. Білик);
Щоб запустити економіку, в неї треба влити гроші (з газ.).
◇ (1) Вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю – зіпсувати все якою-небудь незначною, але неприємною дрібницею.
– Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: – А чи мав підліток злий умисел? (з газ.).
ВЛИВА́ТИ² див. улива́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)