вмочати

ВМОЧА́ТИ¹ (УМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш, ВМО́ЧУВАТИ (УМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОЧИ́ТИ (УМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що.

Занурювати щось у що-небудь рідке.

Валя й Василь умочають куски паляниці в мед, їдять, сміються (С. Васильченко);

Підходите ви до моря, умочуєте ліву ногу й, вигукнувши – ох! – витягуєте назад (О. Ковінька);

– Узяв умочив перо та й розчеркнувся: Яків Карпович Бородай (Панас Мирний);

Я вмочив пальці в лампадку, що горіла в паламарці (І. Микитенко).

ВМОЧА́ТИ² див. умоча́ти¹.

Значення в інших словниках

1. вмочати — вмоча́ти 1 дієслово недоконаного виду занурювати вмоча́ти 2 дієслово недоконаного виду змочувати  Орфографічний словник української мови
2. вмочати — Замочувати, змочувати; ід. ВМОЧИТИ РУКИ, нагріти руки.  Словник синонімів Караванського
3. вмочати — I (умочати), -аю, -аєш і вмочувати (умочувати), -ую, -уєш, недок., вмочити (умочити), -очу, -очиш, док., перех. Занурювати в що-небудь рідке. II див. умочати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вмочати — вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
5. вмочати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...  Словник синонімів української мови
6. вмочати — Вмоча́ти, -ча́ю, -ча́єш; вмочи́ти, -чу́, -чиш, -чать; вмокну́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вмочати — ВМОЧА́ТИ¹ (УМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш і ВМО́ЧУВАТИ (УМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОЧИ́ТИ (УМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. Занурювати в що-небудь рідке. В березі Сиклета вмочала полотно (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах