вмочати —
вмоча́ти 1 дієслово недоконаного виду занурювати вмоча́ти 2 дієслово недоконаного виду змочувати
Орфографічний словник української мови
вмочати —
I (умочати), -аю, -аєш і вмочувати (умочувати), -ую, -уєш, недок., вмочити (умочити), -очу, -очиш, док., перех. Занурювати в що-небудь рідке. II див. умочати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вмочати —
ВМОЧА́ТИ¹ (УМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш, ВМО́ЧУВАТИ (УМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОЧИ́ТИ (УМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. Занурювати щось у що-небудь рідке. Валя й Василь умочають куски паляниці в мед, їдять, сміються (С.
Словник української мови у 20 томах
вмочати —
вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
вмочати —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови
вмочати —
ВМОЧА́ТИ¹ (УМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш і ВМО́ЧУВАТИ (УМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОЧИ́ТИ (УМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. Занурювати в що-небудь рідке. В березі Сиклета вмочала полотно (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах