внюхати

ВНЮ́ХАТИ (УНЮ́ХАТИ), аю, аєш, док., кого, що, розм.

1. Нюхаючи, сприйняти і розрізнити якісь запахи.

Гончаренко, здавалося, говорив сам із собою, вкотре повторюючи одне й те саме: – .. Ми пили чай, а потім я раптом унюхав горілку, з моїм-то досвідом помилитися... (А. Кокотюха);

Першим унюхав запах валер'янки рудий безпородний кіт із надірваним вухом та коротким товстим хвостом (із журн.);

Собака може внюхати злочинця, зброю і наркотики (з газ.).

2. перен., ірон. Відчути, виявити щось, дізнатися про кого-, що-небудь; рознюхати.

Багато в'їдливого треба мати в душі, щоб унюхати те, чого нема, але ж так хочеться знайти (із журн.).