внічию
ВНІЧИЮ́ (УНІЧИЮ́), присл.
1. Без виграшу або програшу як для однієї, так і другої сторони (про ігри, змагання).
Почався справжній лицарський турнір, де Дон Кіхоти в панцирах із цитат і просто голіруч билися з невмирущими вітряками.., а Санчо Панси появляли свої розумові вартості .. Ці сутички завсігди кінчались внічию, що давало кожному вважати за переможця саме себе (В. Підмогильний);
Вправи з штиковим боєм продовжувались .. Тільки на одинадцятий день двобій вперше закінчився внічию (І. Багмут);
Додатковий матч закінчився внічию (з газ.).
2. перен. Без переваги кого-небудь над іншим; однаково для обох сторін (про конфлікт, дискусію і т. ін.).
Вона [мати] чіпко вхопила мене за вухо, і я покірно поплентався за нею .. Війна тепер скінчилася внічию. Я, похмурий, стояв лицем до стіни в кутку (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)