вовнистий
ВОВНИ́СТИЙ, а, е.
Який має довгу й густу вовну.
Отари вовнистих, ще не стрижених овець підганяють до сараїв просто зі степу (О. Гончар);
Маємо все: .. води прозорі, жони гарні, мужі вмілі, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті. Чого нам ще? (П. Загребельний);
* Образно. Хмари вовнисті, немов ті клубочки, шпурляєш [весно] по небі (І. Франко);
У такі ранки на полях роса, на лугах легкий вовнистий туман, у лісі спокій і хори птахів на полонинах (У. Самчук);
Вода насподі темна .. Зверху камінь чистий, гладенько відполірований, та чим далі вниз – темніший, слизький, бурий від моху. І вглибині розвіваються густі вовнисті бороди.., як у Чорномора (В. Близнець).
Словник української мови (СУМ-20)