вовнистий
ВОВНИ́СТИЙ, а, е. Який має довгу й густу вовну.
Он біжить він [хліб] полями, як дикий вовнистий звір, і вигинає хребет (Коцюб., II, 1955, 230);
Отари вовнистих, ще не стрижених овець підганяють до сараїв просто зі степу (Гончар, Таврія.., 1957, 107);
*Образно. Хмари, вовнисті, немов ті клубочки, шпурляєш [весно] по небі (Фр., XIII, 1954, 304).
Словник української мови (СУМ-11)